» » Для тих, хто задумав будувати лазню

Для тих, хто задумав будувати лазню

Кожен, хто будує своє замiське житло, завжди мрiє про власну росiйськiй парнiй або саунi, в якiй можна розслабитися, вiдновити свої сили i душевну рiвновагу, помолодiти, бо «який день паришся, той день не старишься».

Недарма слово «лазня» походить вiд латинського «бальнеум», що означає «прогнати хворобу, бiль, смуток».

Лазнi вiдомi з глибокої давнини як заклад, де проводяться санiтарно-гiгiєнiчнi та лiкувальнi процедури. Протягом столiть в рiзних країнах розвивалися багато видiв бань, якi переслiдували одну мету - оздоровлення та очищення тiла. Кожна з них мала свої особливостi.

Перед тим, як будувати баню на дiлянцi, необхiдно подумати, де її розмiстити, з чого зробити i яких розмiрiв вона повинна бути Ідеальним є мiсце бiля водойми (рiки, озера, ставка), але не бiля самої води, а на вiдстанi 15-30 м там де сухо, немає небезпеки затоплення. Не можна забувати про те, що використана вода з лазнi нi в якому разi не повинна потрапляти у водоймище i забруднювати його.

Якщо на дiлянцi є басейн, то природно, баня буде розташовуватися недалеко вiд нього.

Ідеальний варiант, коли лазня окремо стоїть споруда. У цьому випадку вхiд до неї може бути оформлений у виглядi тераси або веранди, якi можуть служити солярiєм, затишним мiсцем для дитячих iгор, мiсцем виконання столярних, слюсарних i рiзних ремонтних робiт. Важливо й те, що веранда або тераса прикрашають лазню i всю дiлянку, особливо влiтку, коли вони закритi кучерявими рослинами i оточенi квiтниками. Квiтники, декоративнi чагарники, невеликий штучна водойма або басейн перед лазнею дозволяють створити на садовiй дiлянцi, дачi або в сiльськiй садибi куточок вiдпочинку, де гармонiйно «з'єднуються» природа i конструктивнi елементи входу, що дають додатковий заряд естетики довкiллю.

Розумнiше робити вхiд в лазню з пiвденної сторони, що полегшує користування нею в зимовий час, так як при пiвденнiй орiєнтацiї менше заметiв i вони швидше тануть.

Вiкна бажано влаштовувати з захiд або пiвденного заходу, так як баню зазвичай топлять увечерi i променi вечiрнього сонця заглядають всередину примiщення.

Сучасна сiмейна лазня складається з трьох основних примiщень: парної, мийної i передбанника-роздягальнi. Їх габарити залежать вiд бажання господарiв. Взаємне розташування парної, мийної i передбанника визначається розмiщенням джерела тепла в самiй лазнi. Крiм того, на планування впливає мiсце розташування лазнi на дiлянцi, смаки i бажання власника.

Головне примiщення лазнi - парна. Внутрiшнє планування парної залежить вiд вибору типу банної печi - кам'янки. При достатньому та надiйному електропостачаннi вона може опалюватися електрикою. Електрокам'янка вiдрiзняється компактнiстю розмiрiв i чистотою в експлуатацiї.

Незважаючи на сучаснi джерела опалення, справжнi цiнителi лазнi вiддають перевагу дров'яної каменке, безумовно є поки що найбiльш масовим i дешевим опалювальним агрегатом. Правда, дров'яна кам'янка створює деякi складностi в плануваннi i необхiднiсть мати справу з дровами. Топити каменку краще з передбанника, але при невеликому обсязi сiмейної лазнi, яка порiвняно швидко нагрiвається i короткочасно використовується, можна, зрозумiло, топити кам'янку i з парної.

У повiтрi лазнi, що має дров'яну кам'янку, завжди присутнiй той неповторний аромат, ледь помiтний запах диму. Саме вiн є привабливим i неповторним для iстинного знавця i любителя сауни.

При дров'яної каменке мiнiмальна площа парилки 1,8х2 м. У парильнi крiм кам'янки можна розмiстити полиць для трьох осiб (сидячих) або одного лежачого. Адже саме в положеннi лежачи бiльш рiвномiрно розiгрiвається тiло. Для зручностi лежать непогано влаштувати спецiальну опору для нiг i дерев'яний пiдголовник.

При будiвництвi лазнi одна з головних умов створення ефективно «працюючого» примiщення парної, вiд теплоiзоляцiї стiн якої багато в чому залежить швидке нагрiвання i збереження тепла (високої температури) в примiщеннi.

Щоб зберегти тепло не слiд пiднiмати надмiрно високо стелю.

І все ж простiр до стелi повинна дозволяти людинi вiльно насолоджуватися теплом на верхньому полицi. Оптимальна вiдстань вiд верхнього полку до стелi - 1,1 метри. А так як верхнiй полиць повинен бути одночасно не нижче рiвня розiгрiтих каменiв кам'янки (ще краще, якщо на цьому рiвнi буде полиць для ного), то загальна висота парилки, а значить i iнших примiщень лазнi, складе 2,1-2,4 м. Однакова висота всiх примiщень спростить будiвництво.

Не менш важлива умова створення комфорту всерединi парилки - пристрiй зручних мiсць для сидiння i лежання спецiальних полиць.

Це найважливiша деталь iнтер'єру, яка повинна бути зручною i красивою, приємною на дотик, гiгiєнiчної. Для їх виготовлення потрiбнi добре вiдшлiфованi з округленими крайками дошки i бруски з листяних порiд деревини. Для руху теплого повiтря мiж дошками добре залишити зазор в 1 см.

Ширина дощок не повинна перевищувати їх товщину бiльше, нiж у чотири рази, щоб уникнути скручування i розколювання.

Полицi, враховуючи їх невеликi розмiри, найкраще зiбрати у виглядi щитiв, що спираються на стiни парильної без промiжних опор. Вiд стiни, уздовж якої розмiщений полиць, слiд вiдступити на 3-5 см.

При обробцi парильного примiщення дерев'яної росiйської лазнi використовують дошки, отриманi з деревини, яка не мiстить великої кiлькостi смолистих речовин i не коробящiхся при дiї вологи. Цим вимогам вiдповiдають листянi породи - береза, осика, липа. Не виключається i кедр з сiмейства соснових, а пiсля вiдповiдної обробки - i сама сосна.

Стеля та пiдлога всiх примiщень лазнi по периметру оббиваються плiнтусом, причому у пiдлоги вiн робиться водонепроникним, висотою не менше 10 см. Планується встановлюють так, щоб нижнiй ряд внутрiшньої обшивки стiн виявився накладеним на нього i стiкає зi стiн волога за плiнтус не потрапляла. Пiдлоги з дощок зазвичай влаштовують в тамбурi i передпокої лазнi. А iнодi й в парильнi. Але тут через вплив вологи вони швидко псуються. Тому пiдлогу в парних вiддiленнях iнодi викладають керамiчною плиткою.

Враховуючи температурно-вологiсний режим в лазнi досить жорсткий, тому оптимальний матерiал для виготовлення дерев'яних дверей - використовується клеєна деревина.

Щоб зменшити тепловтрати, вiкна в лазнях традицiйно роблять невеликими. Для звичайної дерев'яної лазнi - глухi, розмiром не бiльше нiж 50х50 см.

Для того, щоб забезпечити в парильнi високу температуру (100-120С) використовуються рiзними джерелами тепла, якi часто називають серцем лазнi, їх конструкцiї рiзноманiтнi. В одному випадку росiйська цегляна кам'янка, у якої за рахунок великої маси час нагрiвання в порiвняннi з металевою набагато бiльше. Однак i запас тепла у неї бiльш значний, нiж у металевiй. Головне температура в парнiй змiнюється не так рiзко i пар бiльш «м'який».

Найбiльш зручнi й компактнi печi, корпус яких зварений з товстих (4 мм) металевих листiв.

У металевiй коробцi - корпусi з дверцятами - на полицi з куточкiв укладенi колосниковi решiтки з плитою. Утворюють днище камери згоряння. На них встановленi по периметру цiєї камери цеглини, що утворюють екран для зменшення теплової радiацiї. На цеглини укладенi сталевi решiтки, що фiксують цеглини у вертикальному положеннi. Щоб пiдсилити i продовжити за часом теплову вiддачу вiд такої печi, зверху на неї укладають каменi овальної форми, якi нагрiваючись вiддають своє тепло для парилки. Для вiдводу згорiлих газiв з печi встановлюють сталеву трубу з заслiнкою.

Не забороняються для обiгрiву парилки та iншi джерела, такi як електричнi нагрiвачi-калорифери, труби, по яких пропускають гарячi гази (продукти згоряння палива) або перегрiта пара. Печi-калорифери без каменiв дозволяють створювати в парильнi спекотну суху атмосферу з регулюванням її температури. Однак вони не забезпечують накопичення i в мiру необхiдностi швидке видiлення тепла, що утрудняє регулювання вологостi повiтря. при вiдключеннi джерела вони швидко остигають.

Для кожного конкретного випадку конструкцiю i розмiр печi-кам'янки вибирають виходячи з наявного джерела енергiї, необхiдної потужностi i площi парильнi. При необхiдностi в малих парильному з площею до 2 м2 малогабаритнi печi встановлюють пiд полком або в спецiальнiй нiшi в стiнi. Пiч повинна бути вiддалена вiд горючих деталей i частин примiщення i забезпечена дерев'яною огорожею, що перешкоджає випадковому дотику миється.

Друге за значимiстю примiщення лазнi - передбанник. Адже недарма кажуть, що будинок починається з передпокою, баня - з передбанника, де можна роздягнутися, вiдпочити, остудитися. Передбанник оберiгає основнi примiщення - мийну i парильню - вiд холоднечi i вiтру. Створює поступовий перехiд вiд холоду до тепла.

Інодi перед входом в передбанник зводять тамбур або невелику терасу, якi служать своєрiдним шлюзом для промiжного охолодження та опромiнення. Якщо пiд стелею тераси встановити випромiнювачi, то опромiнюватись можна i без iнфрачервоного i ультрафiолетового випромiнювання, що дозволяють опромiнюватись без освiтлення (в темрявi) або при слабкому освiтленнi. Як було сказано, найбiльш оптимальне рiшення, коли поруч з лазнею знаходиться мiнi-басейн, водойма чи хоча б бак з водою для чергування парильних процедур з холодними водними процедурами.

Стiни передбанника, як i всiєї лазнi, повиннi бути утепленi i забезпеченi гарним природним i штучним освiтленням. Вiкна можуть бути широкими, але з високими пiдвiконнями (незашторенi - не менше 140 см вiд пiдлоги). У ньому мають бути вiшалки, сидiння (лавки) або диван. Пiдставки для взуття та вiдер слiд розмiстити пiд сидiннями. У просторому передбаннику встановлюють лежанку, стiл, лави i навiть камiн для обiгрiву. У цьому випадку передбанник буде служити мiсцем вiдпочинку пiсля миття.

Розмiри передбанника приймають виходячи з того, що на одну людину має припадати не менше 1,3 м2 площi.
З передбанника дверi ведуть в мийну, де встановлюють душову кабiну або в крайньому випадку розмiщують баки (вiдра) з гарячою i холодною водою. Розмiри мийної приймають виходячи з того, що на кожного одночасно миється має припадати не менше 1 м2 площi.

Конструкцiї стiн.

Лазня може бути складена з бруса, колод, панелей, цегли, блокiв з монолiтного бетону та iнших матерiалiв.

Грунтуючись на багаторiчний досвiд експлуатацiї, кращим матерiалом, що вiдповiдає основним вимогам банного будiвництва визнано дерево. Стiни з бруса або оцилiндрованного колоди добре тримають тепло i легко його вiддають, в той же час вони «дихають» - пропускають повiтря i пар. Навiть без вентиляцiї в них зберiгається приємна атмосфера. Цьому сприяють також своєрiдний аромат дерева, гарний декор i приємне, тепле вiдчуття при торканнi дерева тiлом.

Колод i брущатi стiни бань будують так само, як стiни хат. Навантаження стiн припадає на опорнi вiнцi, якi в свою чергу спираються на фундамент. Перший вiнець, званий окладом, роблять його з бiльш товстих колод, iншi - рядовi з меншим перетином. З вiнцiв складають основу зрубу.

Оклад покривають гiдроiзоляцiєю. При великих розмiрах бань застосовують поперечнi бруси - пiдкладки. Пiдкладки i нижню сторону окладу обробляють антисептиком i пiсля сушiння покривають гудроном або гiдрозахисної мастикою. Торцi окладних колод i бруса не замазують гудроном - через них дерево повинно "дихати". Зазор мiж фундаментом i окладом закладають цеглою i заливають цементним розчином. У мiсцях контакту з розчином колоди i бруси покривають двома шарами руберойду або толю.

Для того, щоб в парнiй довго утримувалося тепло, на внутрiшнiх поверхнях стiн i стелi прикрiплюють фольгоiзол або пенофол, якi потiм закриваються вагонкою. Подiбних заходiв утеплення можна уникнути при обробцi передбанника, душовою (мийної).

Головна проблема дерева - схильнiсть гниттю.

Для запобiгання неприємних наслiдкiв цього процесу використовуються захиснi просочення i покриття вiд грибка, цвiлi, комах-шкiдникiв, впливу атмосферних явищ. Крiм того, iснують засоби для знищення будинкових грибiв, личинок комах - шкiдникiв деревини, цвiлi. Не менш важливi хiмiчнi засоби i комплекснi «лiки» захисту вiд вогню i бiоруйнування.

Їх будують з тих же матерiалiв i тими ж методами, що i сiльськi будинки i котеджi та присадибнi господарськi споруди. Однак є особливостi i правила, дотримання яких дозволяє звести найбiльш зручну i дешеву лазню з урахуванням iндивiдуальних запитiв i конструктивних можливостей.

Взагалi, вартiсть будiвництва лазнi залежить вiд її розмiрiв. Наприклад, баня розмiром 3х3 м2 обiйдеться в орiєнтовно 28 тис. Руб. (Мова йде тiльки про будiвельнi матерiали). Баня розмiром 6х4 м2 коштуватиме близько 50 тис. Руб., 6х6 - 65 тис. Руб.

Розмiри Вартiсть Розмiри Вартiсть 3х3 28200 5х5 46620 3х4 33 000 6х3 44800 4х4 37400 6х4 49600 5х3 37400 6х5 54800 5х4 42200 6х6 64800
Слiд також додати 30% вiд вартостi зрубу на встановлення обладнання. Якщо ви хочете заощадити, то, зрозумiло, роботу краще замовляти у гастробайтеров. Це вам вийде вiдсоткiв на 10 дешевше, а то i 20.

На закiнчення хочеться назвати кiлька будiвельних компанiй, якi можуть звести окремо стоїть лазню або лазню примикає, вбудовану в iндивiдуальний будинок, котедж.

1. ВАТ Аци «Комбiнат Червоний будiвельник»
2. ВАРЯГ-М (будiвництво саун i лазень за фiнською технологiєю)
3. «Стройсосна»
4. НПФ «Екологiчна технiка» (басейни та водойми) Фiрма здiйснює будiвельно-монтажнi роботи лазень, будинкiв
Джерело:
13-03-2016, 21:45
133 просмотров
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.