» » Свiтова криза: ознаки одужання чи самообман?

Свiтова криза: ознаки одужання чи самообман?

Свiтова криза: ознаки одужання чи самообман?

Вiдновити зростання попиту в провiдних країнах свiту поки ще не вдалося. У той же час почалося карколомне нарощування боргу урядiв багатьох країн ... Що далi? ..

За останнiй мiсяць-пiвтора в експертних колах як в Українi, так i далеко за її межами, розгорнулася дискусiя з приводу - виходить свiтова економiка з рецесiї чи нi.

З одного боку, дiйсно, має мiсце деяке пожвавлення свiтової кон'юнктури на такi бiржовi товари, як нафта i метал. Причому цiни на нафту вже виросли до 73 доларiв за барель. Одночасно пiднiмаються цiни на ряд iнших бiржових товарiв.

На свiтових фондових майданчиках спостерiгається зростання фондових iндексiв.

Почалося пiдвищення котирувань на цiннi папери багатьох емiтентiв.

Тому керiвники деяких країн почали говорити про завершення перiоду рецесiї i початок зростання свiтової економiки.

Все це начебто дає пiдстави для оптимiзму, зокрема i в Українi, враховуючи залежнiсть української економiки вiд попиту i цiн на метал, продукцiю хiмiчної промисловостi та товари аграрного сектора.

Однак, з iншого боку, проблема в тому, що все це зростання котирувань пов'язаний не так з позитивними тенденцiями в реальному секторi, як з надзвичайних вливанням коштiв у свiтову економiку урядами провiдних країн.

Такi вливання у виглядi бюджетного фiнансування, державних кредитiв i гарантiй оцiнюються в 8 - 10 трильйонiв доларiв. Не дивно, що цi грошi почали використовуватися не тiльки для стимулювання попиту на товари i послуги, а й для масштабних спекуляцiй на фондових i товарних бiржах.

Показовою у зв'язку з цим є ситуацiя з цiнами на нафту. Цiни вiдносно найнижчих цього року показникiв - 32 - 34 дол. За барель - зросли вдвiчi, i це при тому, що видобуток не скоротилася, а попит навiть трохи впав. Очевидно, що таке зростання є не тiльки результатом позитивних очiкувань iнвесторiв щодо ситуацiї у свiтовiй економiцi, а й вiдвертою грою так званих бiржових бикiв, якi навмисне штовхають цiни на нафту вгору. Зростання цiн на один з ключових бiржових товарiв породжує зростання цiн на iншi товари, що пов'язано з об'єктивною ринковою пiдтримкою певного спiввiдношення цiн.

Всi товари мають свою споживчу цiннiсть, i через неї повиннi корелювати мiж собою. Тобто завжди зберiгається певне спiввiдношення бареля нафти з деякою кiлькiстю зерна, металу тощо. Грошi як товар товарiв забезпечують пiдтримку певної рiвноваги споживчої цiнностi всiх товарiв.

Так, у попереднi роки, пiсля зростання цiн на нафту, з певною затримкою почалося зростання цiн на метал, зерно, продукцiю хiмiчної промисловостi. Таку ж тенденцiю, тiльки в бiк уцiнки, ми мали можливiсть спостерiгати минулого року. Падiння цiн на однi бiржовi товари обумовило здешевлення iнших товарiв. У звичайних умовах цiни зростають у результатi пiдвищення попиту, яке не покривається вiдповiдним зростанням пропозицiї. Але зараз досить часто має мiсце зростання або падiння цiн не з причин реального зростання або скорочення споживання, а лише як наслiдок активних спекуляцiй опцiонами та iншими похiдними iнструментами по поставки тих чи iнших товарiв. І хоча торiк i цього року керiвники урядiв багатьох країн вiдзначали необхiднiсть поставити бар'єр спекуляцiям на свiтових товарних бiржах, якi розхитують цiни i формують неправильнi сигнали для виробникiв, але, на жаль, в цьому планi зрушень на краще не вiдбулося.

Невiдповiднiсть мiж попитом-пропозицiєю та цiнами на ринку неминуче породжує два iстотнi ризику. По-перше, в умовах ще досить слабкої економiчної кон'юнктури зростання цiн на сировину зумовлює зростання витрат, який погiршує фiнансовi результати дiяльностi суб'єктiв господарювання та обмежує їхнi можливостi для вiдновлення дiлової активностi. По-друге, формуються новi бульбашки, якi неминуче призведуть до нового обвалу цiн i чергової хвилi спаду свiтової економiки.

Величезнi витрати, здiйсненi урядами для боротьби з рецесiєю, теж несуть неабиякi загрози. Метою урядових витрат було стимулювати попит на товари i послуги з боку населення, що, в свою чергу, повинно було б стимулювати зростання їх виробництва. Але значна частина корпорацiй полiпшує свою фiнансову ситуацiю не за рахунок збiльшення обсягiв виробництва, а за допомогою скорочення працiвникiв. І хоча цей процес в останнi мiсяцi загальмувався, однак безробiття в багатьох країнах свiту продовжує зростати. А це, у свою чергу, провокує скорочення попиту на продукцiю з боку населення. Воно не впевнене у завтрашньому днi, тому схильне до накопичення заощаджень, як кажуть, «на чорний день». До того ж майже все населення розвинених країн має величезнi борги за банкiвськими кредитами. Що теж обмежує їхнi можливостi для збiльшення споживання.

Тобто вiдновити зростання попиту в бiльшостi провiдних країнах свiту поки ще не вдалося.

У той же час почалося карколомне нарощування боргу урядiв багатьох країн. І хоча в даний час в результатi емiсiйної полiтики США процентнi ставки в цiй країнi впали i витрати на поточне обслуговування боргу урядом навiть зменшилися, - довго так тривати не може. Бiльше того, ситуацiя стає все бiльш загрозливою. Американський уряд уже майже не має можливостей залучати грошi на ринку. Тому, очевидно, вперше з часiв Великої депресiї тридцятих рокiв Федеральна резервна система США вдалася до безпрецедентного кроку - прямого викупу в уряду державних казначейських паперiв на 300 млрд. Дол. США, що означає вкрай небезпечну для багатьох iнвесторiв загрозу iнфляцiї i знецiнення їхнiх iнвестицiй в американськi цiннi папери. Це стосується цiнних паперiв як уряду, так i американських корпорацiй. У певний момент може початися їх панiчний продаж, що, в свою чергу, призведе до зростання процентних ставок i нарощування витрат на обслуговування боргових зобов'язань i урядом, i американськими корпорацiями. Що буде провокувати зростання iнфляцiї i черговий пiдйом процентних ставок.

Як складно потiм виходити iз цього зачарованого iнфляцiйного кола, -
Сполученi Штати знають на власному досвiдi. Недарма днями один з найуспiшнiших i найбагатших людей свiту американський мiльярдер Уоррен Баффет закликав уряд США значно обачнiше поводитися з бюджетними витратами, якi можуть призвести до розкручування iнфляцiйного маховика.

Не набагато краща ситуацiя з урядовими боргами в європейських i азiатських країнах. Обсяг таких боргiв у багатьох з них вже давно перевищив 100 вiдсоткiв рiчного ВВП цих країн.

Розмови про те, що локомотивом виходу з глобальної економiчної кризи стане Китай, також викликають сумнiви. Дiйсно, китайський уряд почав масштабну програму (еквiвалентну 500 мiльярдiв доларiв США), спрямовану на реалiзацiю iнфраструктурних проектiв у межах країни, якi повиннi опосередковано стимулювати попит населення. Але не факт, що ця програма зможе перекрити втрати китайської економiки, пов'язанi зi значним падiнням експорту китайської продукцiї. І особливо довiряти офiцiйнiй китайськiй статистицi в цьому випадку я б не радив.

Слiд також враховувати, що реальнi витрати здiйснюються в юанях, якi емiтує центральний банк Китаю, а це провокує загрозу iнфляцiї та формування нових бульбашок на товарних i фондових бiржах країни.

Отже, на цьому етапi можливостей китайського уряду i економiки КН? навряд чи достатньо для витягування всiєї свiтової економiки з рецесiї.

Не дуже багато оптимiзму додав i колишнiй голова ФРС США Алан Грiнспен, який минулого тижня заявив, що очiкує нової хвилi економiчної кризи вже через два квартали.

І, як на мене, пiдстав для такого негативного прогнозу поки ще бiльше, нiж для рожевих заяв урядових чиновникiв рiзних країн про завершення кризи. Ми проходимо лише черговий етап розвитку кризи, пов'язаний зi значними витратами урядiв багатьох країн. Але цi витрати, не забезпеченi доходами, не можуть здiйснюватися нескiнченно. За умов, коли головнi причини цiєї кризи самi собою »не розсмокталися" (йдеться про надзвичайну закредитованостi юридичних i фiзичних осiб та пов'язане з цим неадекватному споживаннi), розраховувати на подолання кризових явищ у свiтовiй економiцi, на мiй погляд, пiдстав немає. І не факт, що нарощування урядами боргiв не призведе вже в найближчому майбутньому до скорочення споживання, що спровокує нову хвилю глобальної економiчної кризи.


Борис Кушнiрук






постiйна адреса статтi:
dle_leech_end
28-03-2016, 01:09
111 просмотров
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.