» » Сiм причин не брати кредит в Українському банку

Сiм причин не брати кредит в Українському банку

Причина перша: вiдсутнiсть резервiв
Просто ризиковано, на думку експертiв, брати кредит, якщо ви не маєте вiльних готiвкових заощаджень у розмiрi своїх трьох мiсячних зарплат (а коли початковий внесок за кредитованим об'єктом не нульовий, резерв потрiбно мати крiм внеску). Якщо ж сума кредиту перевищує ваш рiчний оклад, не варто кредитуватися без наявностi, крiм авансу, вже шести мiсячних окладiв - знову ж таки, у вiльному доступi, що не на депозитi i не в оборотi.

Необхiднiсть резерву пояснюється просто: ви можете потрапити в аварiю, серйозно захворiти, втратити роботу i кiлька мiсяцiв не знайти iншу, несподiвано бути змушеним витратити великi кошти на проблемнi ситуацiї близьких людей. Все це рiзко або до нуля зменшить вашi доходи на деякий час. А в разi кредиту ви фiнансово постраждаєте двiчi - спочатку недоотримаєте зарплату, потiм банк накладе на вас великi штрафи за простроченi виплати. Страхування, як показують вiтчизнянi реалiї, в цих випадках допомагає мало. Так що вступати в кредитний бiй з долею без надiйного фiнансового тилу - значить воювати небоєздатними вiйськами.

Крiм питання про "пiдстрахування" кредиту є ще психологiчний момент. Багато фахiвцiв не радять брати кредит, якщо у людини немає заощаджень за пару мiсяцiв - в силу того, що така людина не вмiє розпоряджатися фiнансами. Дiйсно, на вiдмiну вiд Заходу, у нас багато хто бере кредит зi словами: «я ж нiколи сам не заощаджу, обов'язково на щось непотрiбне витрачу, а тут вже муситиму платити хочеш не хочеш». Однак це згубний шлях виховання власної фiнансової дисциплiни. Правильнiше спочатку зайнятися самовихованням, вiдкладати i накопичувати - i тiльки впоравшись зi своїми шопiнговими i споживчими слабкостями, думати про кредити.

Неважко здогадатися, що подiбний принцип позбавляє сенсу кредити на купiвлю побутових товарiв. Адже бiльшiсть з них коштує менше трьох повних середнiх зарплат.

Причина друга: непередбачуванiсть ставок та курсiв
Нiякої резерв не допоможе, якщо банк пiдвищить ставку за вашим кредитом. І нехай парламент заборонив банкам це робити прямо - все одно залишаються рiзнi лазiвки: наприклад, прив'язка ставок i комiсiй до плаваючого курсу Libor. Та й страховим компанiям поки що не заборонено пiдвищувати цiни, навiть якщо ви оплачуєте страхування одного i того ж об'єкта щомiсяця або щорiчно. Але ж пiд виглядом страховок деколи ховаються чималi вiдсотки по кредиту. Чим довший термiн вашого кредиту, тим бiльша ймовiрнiсть "зловити" такий глум долi як несподiвано пiдвищенi виплати.

Крiм того, iнодi рiзко змiнюються валютнi курси або хоча б позначаються великi соцiальнi ризики - i починають зростати споживчi цiни. Тодi, будучи в кредитi, ви знову програєте двiчi. Спочатку втрачаєте в зарплатi або її купiвельної спроможностi, а банк одночасно ще й примудряється брати з вас бiльше грошей за кредит.

Причина третя: недиверсифiкованi доходи
Ще раз нагадаємо про ймовiрнiсть в найближчi роки форс-мажорних подiй, якi можуть вдарити по вашiй платоспроможностi. Зважаючи на це не варто брати кредит тому, хто має одне-єдине джерело доходу. А також i тим, хто здатний займатися тiльки одним видом професiйної дiяльностi.

Для кредиту зараз необхiдно мати мiнiмум два потоки прибутку, поточних у вашу кишеню. В iдеалi такi потоки повиннi бути в рiзних валютах (не секрет, що ризик обвалу долара, а з ним i iнших валют, за своєю ймовiрнiстю наблизився до ризику обвалу гривнi). Диверсифiкацiя - взагалi одна з основ фiнансової безпеки, iгнорувати яку в кризу не слiд.

Причина четверта: псевдозиски
Кредит затягне вас у негайнi витрати не тiльки iз самого кредиту, але й з придбаного товару. Багато речей хоч i дають комфорт, але приносять з собою витрати на обслуговування, про якi заздалегiдь не думали позичальники.

Наприклад, людина, витрачає 30 доларiв на мiсяць на дорогу, чомусь впевнений, що з власним авто вона заощадить. Але витрати на пальне та обслуговування машини, швидше за все, набагато перевищать згаданi 30 доларiв.

В плюс до цього (тобто в мiнус) будуть сотнi доларiв щомiсячних виплат за кредитом, на якi можна було б весь цей час їздити щодня на таксi. Машина, звичайно, буде своя, але "своя" - параметр нефiнансовий. Автомобiлiсти стверджують, що грошовий виграш вiд некомерцiйного користування машиною починається з постiйною їзди в однiй машинi втрьох. В iншому випадку треба говорити: я хочу взяти в кредит комфорт i статусний рiвень автовласника. За цей розплачуся серйозною частиною своїх нинiшнiх доходiв. Але не виграю на цьому товарi, а, навпаки, крiм цiни машини i виплат банку, буду витрачати бiльше, нiж зараз.

Причина п'ята: стресова
Припустимо, на вашу думку, термiнове придбання елемента комфорту все-таки варте великої частини вашого бюджету. Тодi згадайте про таку проблему, як болюче почуття несвободи, пригнiченостi, котре притаманне людинi, пов'язанiй кредитними договiрними зобов'язаннями.

Дуже неприємно тривалий час отримувати на роботi суми, з половиною чи третиною яких треба одразу безповоротно розлучитися. Вельми тривожно вiдчувати дамоклiв меч штрафiв за несвоєчаснi виплати, за якiсь неврахованi вами пiдступи, з особливим "жахом позичальника" дивитися на курс долара, зростання цiн i так далi. А якщо ви i без того були схильнi до депресiї? .. Може душевна рiвновага коштує дорожче, нiж позитивнi емоцiї вiд купленої вами речi?

Нарештi, чи не варто спробувати ту ж суму, яку склали б виплати банку за авто, щомiсяця акуратно вiдкладати протягом того ж строку (зауважте, без всяких штрафних санкцiй у разi чого). І потiм купити машину через декiлька рокiв «за свої» - отримавши разом з автомобiлем ще й чималi грошi, заощадженi на вiдсотках. А головне - зберiгши здорову психiку не зiпсовану всi цi роки.

Причина шоста: полiтекономiчна
У кредитуваннi є сенс, якщо позиковi грошi йдуть на активи, що приносять доходи (обладнання, товар для торгiвлi i так далi). І тiльки якщо цi доходи в доступному для огляду майбутньому можуть окупити всi виплати i почати приносити чистий прибуток.

Наприклад, пiдприємець-перевiзник купує новий мiкроавтобус, кредитуючись на двi третини його вартостi строком на два роки. При цьому власник фiрми прорахував, що щомiсячний чистий дохiд вiд курсування машини в пiвтора рази перевищує ануїтетнi виплати по кредиту. І нехай у результатi перевiзник за два роки переплатить банку не один десяток тисяч гривень, але ж цi переплати "вiдiб'є" сама ж маршрутка максимум за рiк. А через п'ять рокiв автобус вже повнiстю окупить себе, i буде приносити власнику фiрми вже абсолютний прибуток "нiзвiдки", нiби нiяких капiталовкладень i не було. Нарештi, через сiм рокiв зношену машину можна продати, i це теж буде абсолютний прибуток. За таких умов i доходiв, погодьтеся, дивно буде не взяти кредит.

Але якщо прибутковiсть кредитованого об'єкту невисока, а тим бiльше, якщо кредитуватися пiд фактично збитковi товари та послуги для самих себе - то спрацьовує наступна, сьома причина.

Причина сьома: фiлософська
Жити в борг неправильно. За визначенням. І виправдання, мовляв, всi так роблять - неправильнi. Якщо спецiально не вмовляти свою совiсть, вона сама пiдкаже, що в кредитi на товари та послуги є багато сумнiвного, що напружує навiть не нервознiстю (описано вище), а вже самою iдеєю життя за чужий рахунок.

Зрозумiло, трапляються моменти, коли доводиться за вiдсутностi грошей ненадовго позичати на мiнiмальну їжу або на термiнове лiкування собi чи близьким. Бувають i менш трагiчнi "термiновостi" - позичити на поїздку, поки лiто не закiнчилось, або на новi вiкна до холодiв. Проте навiть у цих вимушених випадках неправильно буде вважати позику i життя в борг - нормою.

Якщо у вас рiвень доходiв саме такий, а не бiльший - варто у вiдповiдностi з ним i купувати товари та послуги ("жити за коштами"). А щоб замахнутися на недоступнi зараз речi, за словами психологiв, потрiбно спочатку хоч трохи попрацювати над збiльшенням доходiв. Хоча б побачити ймовiрнiсть такого пiдвищення в майбутньому.

Коли ви впевненi, що вашi доходи мають стiйку тенденцiю до постiйного зростання i ще бiльше впевненi, що ризик зворотної тенденцiї мiнiмальний - тодi ще є привiд думати про кредит (так би мовити, «ф'ючерсний» розрахунок на власне майбутнє зростання). А чи є у вас така впевненiсть i така тенденцiя?

Джерело: prostobiz.ua

24-03-2016, 18:48
140 просмотров
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.